|
anb 30 дек 2008, 18:25 ЧЕРНИГОВСКОЕ КАПИЩЕ ИЛИ ГЕТМАН МАЗЕПА ПРОТИВ ЛИТЫХ ИДОЛОВ! При постройке кафедральной колокольни, в насыпи древнерусского оборонного вала Черниговского детинца были найдены две серебряных головы - навершия языческих идолов. В 1702 г. они были отправлены в германский г. Аугсбург, где Якоб Филипп Дрентвет (имя ювелира по клеймам на вратах установлено О.И.Травкиной – гл. хранителем НАИЗУ) изготовил из них цельносеребряные царские врата для иконостаса Борисоглебского собора в 1702 г. Заказчиком выступил гетман Украины Иоанн Стефан Мазепа (его родовой герб украсил нижнее основание створки врат, от которого начинался портретный ряд ветхозаветных праведных царей и пророков). Во времена Крещения Руси, при подходе войск св.равноап.князя Владимира, Чернигов, как видно, сопротивлялся, поскольку изваяния древних кумиров успели спрятать. (...) Место, где черниговцы успели спрятать драгоценные головы-навершия языческих кумиров, соответствовало храмовой территории размещенного здесь капища. Треугольная планировка Черниговского детинца с тремя вратами-въездами напоминает описанный Титмаром Мерзебургским “треугольный и троевратный град Радогощ”, расположенный где-то в бассейне р.Доленицы у Прильвицкого озера в землях ободритов (редариев) и лютичей. В центре треугольной крепости располагался храм, посвященный Сварожичу – Радогощу, восседавшему в его центре на белом коне. Германцы называли этот храм святилищем Ретры. В подобном храме-крепости на излучине р.Раны хранились идолы Кореницы, а местность храма называли “гарцем” (градом). Аналогичные города-храмы в Поморье, например, знаменитая Аркона на острове Рюген, имели собственную гвардию: в Арконе, по описанию Саксона Грамматика, было 300 всадников. Почитание Радогоща, причисленного к детям Сварога=бога небесного света, не являлось локальным: ему поклонялись бодричи Мекленбурга, где изваяние Радогоща носило наименование ободритского. Еще академик Д.Багалей отметил связь территорий северы (северян) Днепровского Левобережья с именем Радогоща, в том числе, по топонимическим параллелям (Оргощь, Радост, др.). Очень заманчиво отождествить Сварожича=Радогоща с предводителем рода северитов Радогощем, сражавшемся на Дунае около 584 г. и обожествленным потомками, северой – населением левого берега Днепра. Укрепленная территория, ставшая после введения христианства Черниговским детинцем, являлась в дохристианские времена храмовым градом, посвященным Радогощу, как явствует из специфической треугольной планировки и находки дохристианских реликвий огромной культовой значимости, к тому же выполненных из драгоценного метала - серебра. Дубовые тела с серебряными головами-навершиями прикрывала от дождей и зимней непогоды сень на ч е т ы р е х мраморных столбах-колоннах. Вокруг этого капища, - как, собственно, и назывался четырехстолбовой навес, - располагались постоянно поддерживаемые костры; огни окружали святилище, как лепестки центр цветка, а огонь поддерживался только поленьями из священного дуба, являвшегося жертвой богу. Все это было окружено треугольником крепостных оборонных сооружений: рвов и валов, представляющих “священный град”, бывший центром не только округи, но, видимо, и всей территории племени (подобно Чернигову, являвшемуся племенным центром северян). Внутренней доминантой служили неугасимые костры кумирни вокруг четырех колонн капища. Этой доминанте было подчинено размещение жилой и хозяйственной застройки. При археологических исследованиях Н.Е.Макаренко в 1923 г выяснено, что древний пол собора лежит на уровне 0,9 – 0,98 - 1,15 м. ниже современного, но на 1 – 1,5 м (и более) выше древней дневной поверхности начала XI в., обнаруженной вокруг собора при раскопках последних десятилетий. Древняя дневная поверхность на месте мощения пола была нивелирована подсыпкой, взятой поблизости и состоящей из древнего культурного слоя, аккумулировавшегося в предшествующее строительству собора время. С этой подсыпкой связана основная масса находок вышлифованных фрагментов колонн и большое количество мраморной изработки. Сколы белого мрамора встречены при раскопках и за пределами соборных стен. Значит, мраморные столбы колонн обкалывали из блоков и шлифовали здесь, на месте, задолго до возведения стен храма, и не исключено, что для какого-то иного сооружения, предшествовавшего собору. Принадлежавшие этому сооружению колонны (по нашему мнению, дохристианскому святилищу) могли по распоряжению князя или по его заказу использовать в интерьере Спаса, что вынудило зодчих спланировать собор с рассеченным колоннадами внутренним пространством, но завершить его как крестовокупольное строение для канонического размещения глав: центральный купол, символизирующий Христа, и боковые, олицетворяющие апостолов-евангелистов. Высеченные в дохристианский храм (капище) мраморные столбы, впоследствии увенчали беломраморные капители, изъятые из какого-то разрушенного северопричерноморского храма VI-VIII вв. Учитывая, что территория детинеца являлась в прошлом, святилищным комплексом, логично предположить, что четыре беломраморных колонны принадлежали капищу. Капищем на Руси называли навес на ч е т ы р е х с т о л б а х над изваяниями языческих богов. Именно такие ч е т ы р е х с т о л б о в ы е навесы – кивории – надпрестольные сени, имел в виду летописец, сообщая о двух «к а п и щ а х», привезенных Владимиром из Корсуня в Киев при крещении Руси. В интерьере Черниговского Спаса использовано именно ч е т ы р е к о л о н н ы. Материалы раскопок Н.Е.Макаренко позволяют не только сформулировать версию о строительстве Св.Спаса на месте языческого святилища и использовании при постройке четырех колонн надкумирной сени, ставших колоннадой в интерьере собора. При исследованиях 1923 г были найдены участки прокаленного до 0,15 м. материкового суглинка, видимо, окружавшие центральное каре колоннады над языческими изваяниями. Такой след длительно поддерживаемого огня подтверждает наличие на данном месте кумирни. Таким образом, центральный храм самого обширного княжества Древней Руси XI в. был выстроен на т р а д и ц и о н н о п о ч и т а е м о м м е с т е, что включает собор в ряд объектов этнокультурной истории. Ну что тут можно сказать... Во-первых, это каких же размеров были серебряные головы,если из них отлили аж целые царские врата?! Немаленький такой "храмик" был... Во-вторых, Мазепа - (censored). Хоть бы зарисовать приказал находку перед тем,как переплавить!!! Но это еще не пиздец. Пиздец здесь: Жаль, Бранко редко показывается, порадовался бы. Jan 30 дек 2008, 22:19 Цитата: anb: Сегодня, 18:25 Пиздец здесь: Презабавнейшее чтиво! Слышал о существовании таких "шедевров", но раннее они мне ни когда не попадались, особенно в таком виде - это ж не перепечатка, это фотокопия! С этого можно даже не стебаться, достаточно просто почитать - креативный позитив - я бы сказал! Masan 31 дек 2008, 09:10 Креатифф!!!! Цитата: Людність у Східній Європі, що з неї вийшла українська нація, за науковими даними,з"явилася близько мілйона років тому. Цитата: "Хто має українське серце - відчує ним і повірить, що написане - правда" Блин, видать у меня точно не украинское сердце! :-) anb 31 дек 2008, 13:41 Хохлопидоров надо знать в ебло. Мицкан Анатолій Романович  Закінчив факультет романо-германської філології Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника за спеціальністю "англійська мова". На кафедрі працює з 2005 року. Семінари з циклу «Вкрадена історія», проведені у листопаді 2005 – травні 2006 рр. в Інституті філології Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника за підтримки голови обласного осередку Української Народної Партії Анушкевичуса В.А. Інформаційна підтримка часопису «Газета.if.ua» та радіо «Дзвони». Цикл організовано у рамках концепції Івано-Франківської обласної громадської організації «Освічена країна» «Відродження української спадщини». Топонім «Україна»: від імперської «окраїни» до «землі обітованої» «Індо-арійські» корені України. Лінгвістика. Міфологія Мова етрусків у контексті історії української мови. Досвід дешифрування етруських текстів Санскрит у контексті історії української мови Неіснуючі кочовики в українській історії: Кіммерійці, Великий потоп, Атлантида і шумери Неіснуючі кочовики в українській історії: скіфи Неіснуючі кочовики в українській історії: сармати Неіснуючі кочовики в українській історії: гуни Багатотисячолітня історія козацького військового ордену Варто також звернути увагу на досить перспективну для подальшого дослідження теорію І.Коляди: „Первісне сонячне значення слова Україна в нашій мовній старовині прочитується як земля предка журавля. Це пов`язано з сонячним світоглядом наших пращурів-хліборобів, буття яких підпорядковувалось Сонцю – джерелу земному (мітраїстична релігія). Від прадавньої назви Сонця – Ар, Ра – походить самоназва наших предків: арії, орії – орачі, які орали – ОСОНЮВАЛИ землю, і назва сонячного птаха-тотема круна-журавля (укр. крун – англ. Crane [крейн]), якого також обожнювали як свого предка-покровителя, бо цей птах єднав їхню землю, їхнє буття з життєдайною силою Сонця”. (Звідси англійське Ukraine, українське Украна/Украйна/Україна. Хоча і незрозумілим в такому випадку виглядає префікс у-. Однак, цілком очевидно, що майбутній національній еліті необхідно знати цю теорію: можливо їхні наукові потуги розвинуть дану перспективну тему) А ось тепер Вашій увазі пропонуються найбільш ґрунтовні і розроблені теорії походження топоніму „україна” з усіх, нині існуючих. Найперше, це, можливо, цілком нетрадиційна, однак з огляду на достовірність українсько-індійських спільних історичних процесів (перехід арійців/оріїв/аріїв з Наддніпрянщини до Індії (сучасні штати Раджастхан та Пенджаб) у середині ІІ тисячоліття до н.е.), неймовірну спорідненість звичаїв, пантеону богів (в Україні – дохристиянських), найбільшу спорідненість санскриту з усіх мов світу саме з українською... цілком імовірна теорія С. Наливайка, яка має лінгвістично-міфологічний характер. На дощечці 7-є „Вересової книги” написано: „Ми – коровичі: ... анти, руси, боруси, сурожці”. Термін коровичі означає і бичачі, туричі, бо, зокрема, польське karv означає і бик, і корова, - що засвідчує виняткову давність цього слова. Коровичі – передача етноніму, який у цій пам’ятці ІХ ст.. звучить кравенці. А це – найдавніша, за твердженням автора, писемна фіксація сучасного етноніму українці. Найдавнішим санскритським відповідником польського karv є go-gau-gu, яке також означає і корова, і бик. Тому, на думку автора, цілком імовірно, що „У” в слові Україна – залишок первісного gu. Те, що санскритське go-gu є прямим відповідником українського ґо-ґу-ху, можна довести наступними прикладами: санскр. gudabha – укр. худоба, санскр. Gopal – укр. Гупал(о). Отож, Го-країна (країна бика/корови) цілком імовірно могла мати назву і Гу-країна. Як варіант топоніму Гу-країна можлива Ву-країна (Вкраїна, Україна). Фонетично це можливо: Умань у просторіччі звучить як Гумань; жіноче ім’я Устя – Густя, Вустя; укр. горобець, гострий – рос. воробей, вострый. На прикладі індо-арійських порівнянь можна продовжити: іран. гураз і вараз (вепр); санскр. удра (вода) – лат. hydros – укр. видра; санскр. віра (богатир) – грец. heros. У багатьох народах бик – втілення досконалої краси, нездоланної могутності й божественності, а в давніх уявленнях він посідав першорядну, навіть світотворчу роль. Це видно і з українського фольклору. Наші колядки згадують золотохвостих корів із зірками на боках і турів золоторогих. Бик в українському фольклорі – символ творення: парубок, чоловік – бик, дівчина – телиця; земля – корова. Така символіка переповнює наші весільні обряди. За „Атхарваведою” бик тримає розпросторені землю, небо й повітряний простір між ними. Божество, правитель чи могутній воїн – також бик, тур. Та найголовніше: бик – уособлення праведності, закону, дгарми: санскр. вріш(а) – (бик) і дгарма (закон) – в індійському епосі синоніми. Розглядаючи дану теорію, не можна не згадати грецьку назву Таврія для позначення південної частини України. Таврія (від тавр-тур-бик) – семантична калька Ву-країни (землі бика). В статті подано лише побіжний огляд теорії Наливайка. Детальніше про неї можна дізнатися з книги: Наливайко С. Індоарійські таємниці України. – К.: видавничий центр „Просвіта”, 2004. Ще одна досить ґрунтовна теорія може розглядатися з двох позицій: С.Шелухіна та О.Братка-Кутинського. Це цілком лінгвістична теорія, яка виходить з аналізу самого слова „україна”. С.Шелухін твердить, що “Походження слова “країна”, “вкраїна”, “україна” губиться в темряві античних віків. Всі три назви “Країна – Вкраїна й Україна” ми читаємо в Іпатіїївському літопису й маємо у вжитку Українського народу в його живій і писемній мові. В Іпататієвському літописі під 1187 роком читаємо – Україна; під 1189р. – Україна, а в Єрмолаївському списку – Країна; під 1213 р. – Україна; під 1268р. – Україняни; під 1280 р. – Вкраїна, а в Єрмолаївському та Хлебниковскому списках – Україна; нарешті, під 1282 р. – Вкраїниця”. Таким чином, перша згадка назви “Україна” в Київському літописі відноситься до Південної Русі, тобто до Київщини, Переяславщини й Чернігівщини. В цьому самому літописі під 1189 р. названо “Украйну Галичську”. Під 1279р. Галицько-Волинський літопис повідомляє, що галицький князь Лев Данилович, здійснивши похід на Західний Буг, відвоював у Польщі українські землі. Вважаючи всі три назви (Країна, Вкраїна та Україна) синонімами, що мають одне слов`янське і українське походження, С.Шелухін виділяє їх спільний корінь “кра”. З огляду на те, що київський літописець вніс у початок своєї хроніки відомості з грецької хроніки Георгія Амартола в перекладі на стару слов`яно-українську мову, С.Шелухин вважає старослов`янське «кра» перекладом з грецької, що означає “відрізок”, “шматок”, “відрізаний шматок землі”. Даний корінь можна зустріти в українських словах “краяти”, “кравець”, в російському “кроить”, словенському krajat, чеському krajeti. Отже, С.Шелухін тлумачить поняття “Україна” як “окрема, відкраяна, тобто відрізана земля”, наголошуючи, що ця назва має бойове походження, тобто свідчить про те, що нашим предкам доводилося відвойовувати рідну землю у ворога-загарбника. Трохи далі у своїх дослідженнях іде О. Братко-Кутинський. Він слушно зауважує, що назву „Україна” дали нашій землі наші предки, нашою мовою... Природно, що не в розумінні окраїни... Цього слова та ще з таким значенням тоді не існувало. Воно уведено до української мови у XX столітті для її зближення з російською. Але в ті часи широко вживалось слово, яке живе й досі, це дієслово "украяти" ("вкраяти"). Слово означало "виділити", "відірвати", "відокремити". І досі в українській мові існує вираз "вкраяти хліба" (тобто виділити, відокремити частину хліба). І досі існують слова "кравець", "краяти" сукню, "викроїти" годинку тощо... Але зовсім не в розумінні околиці, а в значенні виділення, відокремлення. Так само, як хліб, матерію або час, можна "украяти" землю. Так само, як вкраяний хліб зветься окрайкою, украяна (тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших) земля, буде зватись Україною (Вкраїною/Вкраяною). Ми й сьогодні вживаємо слово "країна", утворене від слова краяти, як загальну назву виокремлених з загалу земель. За своєю рідною землею зберігся термін - Україна (Вкраїна), з пізнішим переносом наголосу на "ї" - Україна. Однак у Шевченка часто зустрічаємо й первісний варіант наголосу: "Я так її люблю, мою Укрàїну убогу...". Отже назва нашої землі, нашої держави і нашої тисячолітньої традиції - "Україна" - означає буквально - "земля, виділена для нас із загалу, відокремлена від решти", іншими словами - "наша власна земля". Термін "Україна" дуже давній, ймовірно, давніший, ніж термін "русь", хоча в офіційному київському літописі його вперше згадано лише у XII ст. Причиною замовчування є те, що літописець був на княжій службі, а князі з певних причин популяризували термін „русь”. П.Куліш писав: "по-письменськи Мала Росія, а по народному Україна". У „Словарі української мови” Бориса Грінченка наведено таку цитату з давньої історії України: "Настав інший порядок на Вкраїні, як почали князьки-русь її оберігати, з неї собі данину брати і своєю, руською землею її називати". Реставруючи світогляд наших далеких предків маємо припустити, що в давнину слово Україна найімовірніше несло в собі такий зміст: "земля, виділена нам Богом..." – „земля обітована”... Якщо спиратись на теорію Братка-Кутинського, то імовірно можна тлумачити часті назви українських держав (як самоназви, так і назви, дані нам чужинцями) Аратта, Оратанія, Аріан, Кімрія, Скуфія, Сарматія, Антський союз, Гуннія, Київська імперія, Гетьманщина тим, що „україна” – термін не для означення держави, а для означення землі – поняття, на відміну від держави, - священного, сакрального. Слово „україна”, цілком імовірно, фігурувало в численних писемних згадках минувшини, однак в силу багатьох обставин (як то знищення Олександрііївської бібліотеки, повальне нищення „язичництва” візантійською церквою, специфічним ставленням до нашої історії найбільшим нашим загарбником – Москвою, яка, можливо, багато матеріалів приховує в архівах; також вірогідно, що древні українці в основному писали на нетривких носіях: шкірах. Етруски, які вийшли з Прикарпаття (етруски-Трускавець?..) в ХІІ ст. до н.е. і через Лідію перекочували в північну Італію і принесли туди письмо, що є цілковитим прототипом сучасної української мови, робили записи на каміннях, завдяки чому вони і спорадично збереглися. В 12 тисячолітті до н.е. в гротах Кам’яної могили протиукраїнською мовою написані поеми (розшифровані А.Кифішиним), етруски з Прикарпаття принесли протоукраїнську мову (вірніше протогалицький діалект), а в Україні при неймовірному державному розвитку цього періоду ніхто і нічого не писав. Чи не видається така ситуація парадоксальною?). Masan 31 дек 2008, 15:06 Баш: xxx: Что подарить тебе на новый год? yyy: м... мне бы хотелось мировое господство =) xxx: Хорошо. А оно влезет в пределы 50 рублей? сибиряк 31 дек 2008, 16:10 anb писал(а): Хохлопидоров надо знать в ебло. И с такими хохотальниками, они нас в фино-угры записывают! :-) Masan 02 янв 2009, 23:24 ПРО ДЕДУШКО, или как его привечают на НП: Цитата: Ще один яскравий приклад засмічення НП. Цього разу – "уласівщина" Андрій Діцик | 11.10.2008 16:09 Виявляється, дещо несповна розуму дописувач Народної правди Улас Золотоноша також наслідував приклад Тригуба (який має три "обличчя"на НП), і має змогу не лише смітити на ресурсі, але й принагідно вдвічі більше прав проголосувати?... Тригубівщина, як одне з негативних явищ Народної правди (коли Тригуб, музеї України і партія снайперів – ніки, за якими стоїть одне упослдіжене нещастя Віктор Тригуб), має тепер "гідне" продовження в особі Уласа Золотоноші. Маємо уласівщину? Про себе пан Золотоноша пише: "науковець (к.і.н.), літератор, журналіст (член НСЖУ). Справжнє прізвище, ім"я та по батькові ТКАЧЕНКО Віктор Іванович. Дата народження: 14.03.1944" Втім, на Народнній правді є його "двійник" – власне Ткаченко Віктор Іванович! Який про себе зазначає: "Я професійний науковець. Захоплююсь художньою літературою, багато пишу. Член Національної спілки журналістів України. Дата народження: 14.03.1944" Навіщо цьому панові аж два ніки на Народній правді? А може їх більше?... Отже, плем"я тих, хто своїм флудом засмічує колись прекрасний ресурс Народна правда, шириться. На превеликий жаль, про вкрай негативні явища і тенденції, про які говорять деякі автори і постійно на них вказують, ніяк не вдається викорінити. Невже справа тригуба невмируща?!... І це не є дискусія про свободу слова. Втім посянити це для тих, хто вільний від здорового глузду, просто нереально... Насамкінець ще один висновок. Чому всі члени наших спілки журналістів і письменників такі убогі?... Про Тригуба мог бы рассказать, он на ХВ пасется, но нах он нам нужен? anb 03 янв 2009, 05:05 ДЕДУШКО угрожает: Цитата: Улас Золотоноша | 3.01.2009 01:21 Твій параноїдальний сайт уже на контролі СБУ, покидьку... В нормальном государстве - не про блядский хохлятник речь - ДЕДУШКО за публикацию своих "розвидок" о русском языке давно бы имел дело с ведомством по охране Конституции. За разжигание ксенофобии и пропаганду расизма. Masan 03 янв 2009, 12:33 Продолжение: Цитата: Улас Золотоноша | 3.01.2009 09:34 Учора я брав участь в дискусії на Бі-Бі-Сі, тож, гадаю, СБУ зацікавиться поставленою мною проблемою...:-)А кто вообще на НП акцию учудил? Wassertrum 03 янв 2009, 13:03 Цитата: А кто вообще на НП акцию учудил? Хз. Маэстро видимо. Чо вот старый жулик у нас то забил появляться? Тут ужо бы его приголубили, как нигде... Вы чо, не понимаете, что ево в СБУ от одиночества тянет. Без любви. anb 03 янв 2009, 13:06 Wassertrum писал(а): Цитата: А кто вообще на НП акцию учудил? Хз. Маэстро видимо. У ДЕДУШКО доброжелателей много. Чует мое сердце, скоро его и из НП попрут за хохлосрач. Masan 03 янв 2009, 13:54 anb писал(а): Чует мое сердце, скоро его и из НП попрут за хохлосрач. Может и не попрут. НП и сама по себе хохлосрач еще тот. Но. Есть такая интересная тенденция. На таких ресурсах, "серьезных", без мата там и ваще, выплывает на поверхность группа "старейшин", "аксакалов", ну, типа нас с вами :-)Так, что ХЗ, что там с ДЕДУШКО будет. Мож и погонят нах. бот 03 янв 2009, 16:37 Информация, которая может серьезно повредить моск Цитата: Почитал я ваш форум. Вы же совсем ничего не знаете об Украине! Такое ощущение, что все вы живёте где-то в другой стране! Подозреваю, что все вы на самом деле из России, а там "вредные" интернет-ссылки фильтрует ФСБ, и даже иногда подменяет фотографии на интернет-сайтах. Поэтому вы здесь все уверены, что в Украине нет флота! Почему? На самом деле, дела на Украинском Черноморском Флоте идут просто великолепно! Я уже говорил, что в Турции строится новая подлодка Львов, но и сейчас, хотя большей частью корабли наши построены в СССР и морально устарели по сравнению с кораблями НАТО уже в момент спуска на воду, - они ведут боевое дежурство. Тем более, что большинство из них модернизировано с участием США, и теперь превосходит российские аналогичные в 1,5-2 раза. Вы наверное не знаете, но Украинский Черноморский Флот находится в море в десятки раз больше российского! Российский корабль выходил в море только один раз за последние 3 года!!! Это был тот самый якобы крейсер Москва (на самом деле это скорее только корвет). И наша подлодка "вела" его весь поход. А подлодка их и вовсе не выходила в море с тех самых пор, как русский прапорщик сдал на металлолом винт, который раньше производиолся в Украине и теперь его больше негде взять! И было это в 1997 году!!! Представляете? К сожалению, наша страна соблюдает все договора какие подписывает и всегда держит своё слово. Поэтому мы и вынуждены терпеть эти большей частью ржавые корабли российской флотилии. Они очень сильно портят вид города Украинской Славы Севастополя! Потому что иностранные туристы приезжающие туда (Большей частью французы, голландцы, бельгийцы. Но последнее время всё больше и Граждан США, представляете!?) не знают, что эти ржавые корабли на самом деле российские. Они думают, что это украинские корабли. Но мы конечно стараемся всё объяснять, и даже установили на набережных красочные плакаты, в которых сообщается, что ЭТО российский "флот". А настоящий, Украинский Флот находится в другом месте. И мы организовываем туда автобусные туры, чтобы туристы могли почувствовать всю мощь и красоту Украинского Флота. Часто американцы сравнивают нашу военно-морскую базу со своими, американскими (например во Флориде), и с сожалением говорят, что такой чистотой, порядком и образцовой выучкой не могут похвастаться даже они! Это очень приятно. Я считаю, это потому, что к сожалению в американском флоте всё больше русских. Ведь они эммигрируют в США целыми тысячами, от невыносимой жизни в российском авториторизме. Но я отвлёкся от главной темы - Украинского Флота. Наши корабли очень красивые! Но, к сожалению, очень мало их фотографий в море, потому что из-за секретности тех тактических и стратегических схем, что они отрабатывают, их нельзя фотграфировать. В США и Турции всегда так делают. Поэтому большинство фотграфий наших кораблей снято во время выхода из порта - хотя в порту застать их очень трудно. Бывает сидишь целый день, а все корабли в море и ничего не снимешь. Это я про себя - я отдыхал в Городе Украинской Славы Севастополе в прошлом году. Оставлено одним патриотичным украинцем на forum.sevastopol.info оригинал, изуродован манкуртом-модератором: первоначальный вид соощения: 1(kopeyko) 03 янв 2009, 19:06 Информация, которая может серьезно повредить моск В США и Турции всегда так делают Я СПАСУ ФРАНЦИЮ И НЕ ЕПЁТ 1(kopeyko) 03 янв 2009, 19:23 kavkazukr-ПИДОРАЗУКР КАКАЯ ХУИ РАЗНИЦА Wassertrum 03 янв 2009, 22:27 О! Смотрю новым пользователем, какой то ПАРМЕН зарегился. Не тот ли это ПАРМЕН, что... Ах же ж ты екарныйбабай! Вот оно значит как... Теперь бы еще двух Ткаченок, старого да малого и, кворум будет соблюден. В принципе, Нехристя я официально (и просто, матом) информировал. Кобенится гад. anb 03 янв 2009, 22:45 На Пармена и Нехристь пойдет. С ДЕДУШКО сложнее. Если его за хохлосрач с НП хуйнут, может, и к нам прибьется. Медвед 03 янв 2009, 22:45 Wassertrum писал(а): Не тот ли это ПАРМЕН, что... Тот, тот! Наш Пармен Посохов. Ждем теперь его статью про раскопки Батурина-2008. Отчет Сергея Коваленко. Да простит меня Пармен, но скажу сразу - доказательств зверств Меньшикова не нашли ни х... , ну, вы понимаете... Пока, по старой памяти Пармен написал на фразовские заметки - уж больно его статья Тарасюка задела... :-) Masan 03 янв 2009, 22:48 Wassertrum писал(а): кворум будет соблюден Во блин... А я в сутолоке-то и не заметил... Грызся с одним унсовцем и одним ментом на ХВ... Кстати, ты заметил, что Пармен 50-м зарегился? Что за это полагается? Пра-а-ально! Выпить полагается! С Посохова юбилейные 50 грамм каждому ранее зарегистрировавшемуся ! :-) Медвед 03 янв 2009, 22:50 anb писал(а): С ДЕДУШКО сложнее. Боже, он еще жив?! А я за новогодним столом за упокой его души выпил... Медвед 03 янв 2009, 22:52 Masan писал(а): С Посохова юбилейные 50 грамм каждому ранее зарегистрировавшемуся ! С вами алкоголиком станешь!... :-) Masan 03 янв 2009, 22:58 Медвед писал(а): Боже, он еще жив?! А я за новогодним столом за упокой его души выпил.. Ты все перепутал! Пили за упокой Фразы и за здоровье Старого Пердуна. МЕДВЕДУ БОЛЬШЕ НЕ НАЛИВАТЬ! ЛУЧШЕ САМИ ВЫПЬЕМ :-) garri 03 янв 2009, 23:01 Masan писал(а): Wassertrum писал(а): 50 грамм каждому ранее зарегистрировавшемуся ! :-) Кстати ЛС вроде не работает(по крайней мере у меня). Прошу админа отписать мне для проверки. Медвед 03 янв 2009, 23:03 Masan писал(а): Ты все перепутал! Пили за упокой Фразы и за здоровье Старого Пердуна. А!... О!... Да?! :-) Медвед 03 янв 2009, 23:09 garri писал(а): Прошу админа отписать мне для проверки. Отписал. :-) Бранко 04 янв 2009, 03:12 Анб, =Жаль, Бранко редко показывается, порадовался бы= :-)Так что любовь к финнам, у украинцев -древнее, практически от рождения Адама. Бранко 04 янв 2009, 03:14 А про Мазепу у меня есть в загашнике: Черниговский летопис: Того жъ року, повсталъ нЂякий козакъ донской Семионъ Булавинъ, за гетманства Мазепино, (зъ его жъ совЂту и измЂны); той Булавинъ выправилъ своего полковника Тимоша Дранника съ козаками, на полковника сумского, котрого Драникъ и забилъ; а потымъ Феодоръ Володимировичъ, полковникъ изюмский, того Дранника козаковъ збивши, самого Дранника поймалъ и на паль казалъ збити; а Булавинъ самъ себе съ пистолета забилъ; и такъ обидва погинули. Короче, стравил Мазепа украинских и донских казаков. Таким образом сдав своих сумчан, на съедение донским казакам. Интересно, как к этому относится пан Ющенко, ведущий своой род от сумских козаков? :-) 1(kopeyko) 06 янв 2009, 02:34 Бранко писал(а): Интересно, как к этому относится пан Ющенко, ведущий своой род от сумских козаков? :-)ТАК ШО ВЕЗЁТ МАЗЕПЕ Бранко 07 янв 2009, 03:12 Коцяп:  Вбив бы... :-) сибиряк 07 янв 2009, 10:17 Кацапы....Вот где козлище то на гравюре! :-) Бранко 11 янв 2009, 11:55 Етнографічні описи селян Київської губернії, переважно тих, які належать до Державних маєтностей, з історичними відомостями про традиції, пам’ятки й старожитності краю, з їхніми малюнками. Ой съ пидъ низу та, и съ пидъ лиману Та витеръ повЂвае, Тамъ Мазепа ПалЂя Семенъ На охоту-й вызывае. Ой прійды, прійды Палію Семене На охоту-й до мене Та не буде Палію Семене ТобЂ крывды-й одъ мене. Ой, скоро Семенъ Паліенко На подвиря въЂзджае Ой, такъ заразъ проклятый Мазепа Медомъ, виномъ поповае. Ой, скоро, Семенъ Паліенко Меду и вина напився, Ой такъ заразъ вороному коню Та гриву склонився, Ой, якъ крикнувъ проклятый Мазепа Та на свой уланы. Ой, возмить, возмить ПалЂя Семена Та забыите въ кайданы Ой, заковали Семена ПалЂя Та вкинулы- и у темницую Ой, пиши листы, проклятый Мазепа Та до царя у столицю.  Бранко 22 янв 2009, 02:44 Указ Петра: 7 ноября 1708 года О бежавших с изменником Мазепою Малороссийских старшинах и всякаго звания людях, о прощении их и возвращении им имущества и чинов, если оставив Шведов, прибегнут с разскаянием к Российскому Государю и о наказании их в противном случае смертию ...Мы, Великий Государь, милосердуя и о тех подданных своих, которые изменою вора Мазепы заведены в неприятельския руки, объявляем сею Нашею, Царскаго Величества, грамотою: дабы оные, надеясь на Нашу Великаго Государя милость, от неприятеля, Короля Шведскаго, и от него вора изменника отлучались и приходили без всякаго опасения паки под Высокодержавную Нашего Царскаго Величества руку... и служили Нам, Великому Государю, по прежнему верно, в прежних своих чинах при войске Запорожском. А хотя бы некоторые из них о его Мазепине злом намерении и измене и ведали, но опасаясь его власти, на него не доносили и были с ним в согласии: и тем Мы милостивое отпущение вин их при сем объявляем и в прежних чинах их быть соизволяем, ежели возвратятся они паки в войско Наше Запорожское... даем всем оным, при воре Мазепе обретающимся, к возвращению на месяц время, считая с сего нижеписаннаго числа, обещая им Нашим, Царскаго Величества, словом, что ежели в те числа возвратятся, содержание чинов и маетностей их, без всякаго умаления и впредь Нашу Царскаго Величества милость. Но буде они, презрев сию Нашу Царскаго Величества милость и от неприятеля Нашего, Короля Шведскаго, и от него изменника Мазепы, в то определенное время отлучась... не возвратятся: то объявляем их, сею Нашего Царскаго Величества грамотою, за изменников Наших, и повелеваем их лишить всех чинов и урядов при войске Нашем Запорожском, також и маетности их и имение, яко изменничье, определяем отдавать за службы иным верным в войске Нашем Запорожском, а жен их и детей брать за караул и присылать к Нам Великому Государю, которые сосланы будут в ссылку; а ежели кто из них самих пойман будет, тот восприимет, яко изменник, достойную смертную казнь... Всего комментариев: 31 Источник - Архив Парафраза: |
Садовник
Сибиряк
