На "Послание ПРЕЗИДЕНТУ УКРАИНЫ" Д.Медведева

Цікаве та характерне "посланіє" направив Президент Росії Д.Медведев у зв’язку із запрошенням йому віддати шану убитим 75 років тому мільйонам і мільйонам абсолютно ні в чому не винуватих людей, головним чином українських дітей - убитим в абсолютно мирний час, в абсолютно тоталітарній країні, коли московські "компетентні" служби знали все про кожну людину не тільки що вона робила, але й і в більшості випадків що вона говорила - убитим під повним московським контролем та моніторингом.

----------: Д.Медведев 14 ноября 2008 года Послание ПРЕЗИДЕНТУ УКРАИНЫ В.А.ЮЩЕНКО Уважаемый Виктор Андреевич, В связи с Вашими посланиями, посвящёнными проблематике так называемого «голодомора», а также шагами, предпринимаемыми украинским руководством в этом вопросе, посчитал необходимым подробно изложить наши принципиальные оценки и подходы. :--------- http://www.kremlin.ru/text/greets/2008/11/209176.shtml

Далека від будь-якої дипломатії тональність цього "посланія" від даної людини - негідної маріонетки без власного обличчя, яку усі не називають ""так називаємим "прєзідєнтом" Росії"" тільки через ввічливість, одразу, з самого початку тексту задається позбавленим хоч якогось мінімуму поваги до гігантських жертв українського народу називанням Голодомору-33: ""так называемого «голодомора»"".
Звичайно що після цього початку можна було б спокійно припинити читати дане "посланіє" від цього експериментального засобу видачі повідомлень від банди московських убивць, маніпулятори якого навіть і не приховують відсутності турботи про якусь мінімальну людськість його (так називаємого "прєзідєнта" Росії) вигляду - якби не офіційність статусу даного красномовного свідчення про незмінність ставлення московських убивць до раніше учинених ними гігантських злочинів, перш за все на українській землі. З якого, що не менш важливо, важко не зробити також і простих очевидних висновків про подальші наміри даного величезно московського злочинного оргутворення.

----------: Сразу отмечу следующее. Мы отчётливо видим, что в последние годы эта тема, наряду с настойчивыми попытками получить приглашение в «подготовительный класс» НАТО, сделана чуть ли не центральным элементом украинской внешней политики. Мы также констатируем намерение части политической элиты и руководства Украины использовать отношение к этой проблеме в качестве своего рода «теста на патриотизм и лояльность». :---------

Турбота держави будь-якого народу про безпеку народу - це не просто перший обов’язок держави. Це насправді настільки перший обов’язок держави, що просто нема нічого такого, що б можна було поставити одразу ж після безпеки народу на друге місце. І коли чиєсь ставлення до гігантських убивств на українській землі, перш за все до ретельно спланованого убивства мільйонів і мільйонів українських дітей, не визнавати визначальним моментом ставлення до українського народу взагалі, то що тоді визнавати?

----------: В своих посланиях Вы призываете «очистить историю от идеологических наслоений». Естественно, я разделяю такой подход. Но при этом предлагаю быть до конца последовательными и руководствоваться принципом беспристрастного, честного и неполитизированного отношения к историческому наследию. :---------

Чудовий вислів щодо підходу.

----------: Пока же вынужден отметить, что на Украине трагические события начала 1930-х годов используются, по нашему мнению, для достижения сиюминутных конъюнктурных политических целей. В этой связи упорно муссируется тезис о «целенаправленном голодоморе-геноциде украинцев». В результате в том числе и Ваших личных усилий эта линия даже получает законодательное оформление. Имею в виду, в частности, принятый 28 ноября 2006г. Верховной Радой и подписанный Вами закон, в котором утверждается, что «голодомор 1932–1933 годов на Украине является геноцидом украинского народа». Упомяну и Вашу инициативу установить уголовную ответственность за отрицание изложенной в законе версии событий этого периода. Таким образом, не дожидаясь результатов всестороннего изучения проблемы компетентными экспертами, навязывается однозначная квалификация происшедшего. А над несогласными – как в былые времена тоталитаризма – нависает угроза преследования. По этой, мягко говоря, «однобокой логике» любой гражданин Украины, утверждающий, что помимо украинцев в этот период от голода погибли русские, казахи, белорусы является, по Вашему мнению, уголовным преступником. :----------

Чудові вислови щодо підходів, як це завжди можна було бачити раніше - незмінно можно побачити в усьому від банди московських убивць і зараз, не просто як правило заперечуються реальними діями московських убивць, а як залізний закон цілком й завжди суперечать усім реальним діям московських убивць. Фактично брехня завжди була _єдиною_ ефективною московською зброєю проти українського народу - ніколи в усій кількасотрічній історії московської злочинної діяльності на українській землі московським убивцям та їхнім холуям не вдавалося дістати перевагу у відвертому протистоянні. Усі злочинні "досягнення" московських убивць - у тому числі звичайно і голодоморні убивства українського народу - завжди були результатом московської підлості, московської підступності і московської брехні.

Що ж стосовно того, що нібито чиєсь твердження про те, що убивця убивав в інших місцях та в інший час нібито заперечує учинене убивцею убивство на українській землі, то в переліку методів прикриття московських убивств воно займає найпримітивніший куточок.
Деякі з традиційних методів прикриття московських убивств до речі вже давно розглянуті. Див. наприклад:
"Деякі з методів прикриття московських убивств" http://h.ua/story/62405/ (http://narodna.pravda.com.ua/politics/4704f97049f71/)
"Післямова до "О голодоморе, геноциде и инфляции понятий"" http://h.ua/story/71446/ (http://narodna.pravda.com.ua/politics/474ad0fccf472/)
"Це не "человеческое скотство" - це просто прикриття московських убивць" http://h.ua/story/72493/ (http://narodna.pravda.com.ua/politics/4751b409d702e/)

----------: Вряд ли такие шаги можно объяснить стремлением восстановить историческую справедливость или почтить память жертв. Эти усилия скорее направлены на то, чтобы максимально разобщить наши народы, объединённые многовековыми историческими, культурными и духовными связями, особыми чувствами дружбы и взаимного доверия. :----------

Спроби перекласти відповідальність за гігантські злочини банди московських убивць на російський (чи якийсь інший) народ належить до більш досконалих методів прикриття московських убивць, так само розглянутих у наведених вище матеріалах: "Деякі з методів прикриття московських убивств", "Післямова до "О голодоморе, геноциде и инфляции понятий"", "Це не "человеческое скотство" - це просто прикриття московських убивць".

----------: Тяжёлые страницы нашей общей истории, несомненно, нуждаются во всестороннем осмыслении. Но это возможно лишь на основе объективных профессиональных исследований. Однако мы видим, что тех, кто протаскивает тезис о «голодоморе-геноциде», меньше всего интересует научная точность. В ход идут подтасовки и передергивания, фальсификация данных о численности погибших. Созданию искажённой картины способствуют и публичные заявления представителей руководства страны. Так, в интервью в ноябре 2007г. Вы, ссылаясь на данные переписей 1929 и 1979 годов, утверждаете, что украинцы – единственная нация, численность которой за этот период сократилась вдвое, с 81 млн. до 42 млн. человек. В то же время, по данным всесоюзной переписи, которая, кстати, проводилась не в 1929, а в 1926 году, в СССР численность украинцев, включая жителей западных областей, составляла около 30 млн. человек. :----------

Що ще слід зауважити стосовно прикриття московських убивць, наведеного тут вище, з допомогою московської організації різнобою в оцінці кількості убитих московськими убивцями на українській землі, то це що нема навіть і найменшого сумніву, що кількість убитих московськими убивцями українців не просто точно відома московським убивцям, а відома _поіменно_. Щоб ясно зрозуміти цей простий факт, достатньо тільки пригадати такі елементарні речі, як що усі три голодоморні московські убивства на українській землі були учинені щоразу в абсолютно мирний час, оскільки вимагали зосередження усіх зусиль усіх державних структур і що вони учинялись в найтоталітарнішій у світі країні, в якій кожен дуже добре і зовсім не без підстав на те відчував свою постійну підконтрольність самого факту свого існування величезному московському репресивному апарату.

----------: Мы открыты для дискуссий и не даём политические «установки» учёным. В нашей стране тему голода 1932–1933 годов – как и другие непростые вопросы истории – можно обсуждать свободно, не опасаясь прослыть «врагом нации». «Железный занавес молчания», о котором Вы пишете, в России давно разрушен. :----------

Ця дурнувата московська брехня: "Мы открыты для дискуссий и не даём политические «установки» учёным" була б смішною, якби не торкалася таких речей, як гігантські московські неодноразові убивства на українській землі, щоразу досі відомої тільки самим московським убивцям кількості мільйонів одних тільки українських дітей.
А яким чином реально діє ця московська "відкритість" для дискусій, можна побачити в іншому кремлівському матеріалі:
* : - но есть «записные советологи», которые не понимают того, что происходит в нашей стране, не понимают меняющегося мира. И с ними бесполезно дискутировать, потому что они просто отрабатывают линию поведения. Ну что можно сказать таким людям? С ними даже не нужно вступать в дискуссию, потому что, дискутируя с ними, мы только помогаем им достигать тех целей, которые они перед собой ставят. Они заслуживают только одной маленькой реплики: «Тьфу на вас» - и всё. :* http://president.kremlin.ru/appears/200 ... 0848.shtml

----------: Голод 1932–1933 годов в Советском Союзе не был направлен на уничтожение какой-либо отдельной нации. Он стал следствием засухи и проводившихся в отношении всей страны, а не одной только Украины, насильственной коллективизации и раскулачивания. Погибли миллионы жителей Среднего и Нижнего Поволжья, Северного Кавказа, Центрального Черноземья, Южного Урала, Западной Сибири, Казахстана, Белоруссии. Мы не оправдываем репрессии сталинского режима в отношении всего советского народа. Но говорить о том, что существовала цель уничтожения украинцев, – это значит противоречить фактам и пытаться придать националистический подтекст общей трагедии. Рассуждения же о каких-либо «качественных отличиях» голода на Украине от голода в России и других регионах СССР, на наш взгляд, просто циничны и аморальны. :----------

Документів і свідчень стосовно спеціальної організації Голодомору-33 всюди в тих місцях, де жили в той час українці, у тому числі на Поволжі, Північному Кавказі в Центральному Чорнозем’ї та в інших місцях повнісінько. Про гідну ідіота брехню про посуху не варто навіть і говорити - навіть коли не упоминати факти московського голодоморного убивства українського народу не тільки в 1932-34, але й в 1946-47, 1921-23.
Що ж до таких документів та свідчень стосовно інших районів СССР, в яких московські убивці також цілком можливо убивали - убивали можливо так само продумано і передбачливо, як це вони робили стосовно українського народу, то це зовсім не Україна цинічно та аморально перешкоджає їхній публікації, але де ж вони? А що факт убивства ними ж в інших місцях та в інший час робить з убивць вже ніби як не убивць, то така з дозволу сказати московська "логіка" більше гідна пера якогось дурнуватого перекрикуна, аніж Президента великої світової держави, на жаль.

----------: Отмечу и то, что решения о коллективизации принимались многонациональным руководством СССР и союзных республик, а политика насильственных продзаготовок осуществлялась в Украинской ССР преимущественно украинскими кадрами, не только рьяно выполнявшими указания из центра, но и нередко выдвигавшими «встречные планы», в том числе по репрессиям против своих братьев, самих же украинцев. :----------

Зараз також в кремлівських коридорах можна побачити повно людей з цілком українськими прізвищами, ну і що ж в них є українського окрім прізвищ?
Аморальні покидьки, які виродилися з власних народів для того, щоб бути засобом московських убивць проти народів, які дали їм їхнє життя, це усім прекрасно відома проза буття банди московських убивць.

----------: Историческая правда требует от нас ответственного подхода. А попытки прибегать здесь к «национальному критерию» несправедливы по отношению к памяти погибших, не говоря о сомнительных юридических основаниях для подобных определений. :----------

Національний критерій, згідно якого московські убивці нещодавно убивали український народ, а зараз нагнітають всюди, де тільки можуть, а можуть перш за все звісно в Росії, тотальну ненависть проти українського народу, українців і всього українського - це факт дійсності, добре відомий усім, хто цікавився цими питаннями. Не з джерел само собою, підконтрольним організаторам голодоморних убивств, московським убивцям.

----------: Что касается предпринимаемых украинской стороной шагов в международных организациях для «выяснения природы и осуждения подобных преступлений», то отмечу, что ООН и ЮНЕСКО уже высказывались на эту тему. Генеральная конференция ЮНЕСКО в 2007 году, почтив память миллионов погибших от голода 1930-х годов, независимо от их национальности, отказалась признать эту трагедию «геноцидом украинского народа». А на 58-й сессии Генассамблеи ООН большинство стран – участниц СНГ, в том числе Россия и Украина, а также многие другие государства приняли Совместное заявление, в котором выразили глубокое сочувствие миллионам русских, украинцев, казахов и представителей других народов, ставших жертвами голода в СССР. События 1930-х годов названы в нём «трагедией». Считаю, что дальнейшее обсуждение этой темы в международных организациях не принесёт никакой пользы и не даст никакого результата. :----------

Відсутність обговорення злочину ніколи не буває без результату. Без дуже паршивого результату для всіх нормальних людей, і дуже бажаного результату для убивць, яким для організації та учинення нових гігантських злочинів потрібна не просто безкарність, а облудний вигляд ніби як нормальних людей.
З огляду ж на наявність міжнародного представництва московських злочинних оргструктур, без якого таке успішне прикриття московських злочинів, яке ми маємо нагоду бачити за станом на сьогодні, було б принципово неможливим - і з огляду на неминучі наслідки відсутності міжнародних юридичних констатацій стосовно гігантських московських злочинів в Україні та перспективу стати найближчим часом черговою жертвою московського злочинного оргутворення для інших народів, деякі суттєві міркування навколо аспектів міжнародного обговорення московських убивств на українській землі можна побачити в матеріалі: "Минуле України, майбутнє Америки" http://h.ua/story/53748/ (http://narodna.pravda.com.ua/politics/46be3dc9cfce9/).

----------: Поэтому, как я уже отметил, нам следует сосредоточиться на исправлении опасного перекоса, который наметился в освещении этого вопроса, когда за лозунгом «осуждения геноцида украинцев» умаляется трагедия других пострадавших народов бывшего СССР. Предлагаю начать работу по формированию совместных подходов в отношении этих событий. При этом было бы целесообразно привлечь и экспертов из Казахстана, Белоруссии, других заинтересованных государств СНГ. :----------

Дурнувате намагання шляхом протиставлення учинених московськими убивцями злочинів в інших місцях щодо інших народів, учиненим ними ж гігантським голодоморним убивствам на українській землі, намагання ліквідувати небезпечний для московських убивць перекос до початку серйозного обговорення учинених ними гігантських, великих, середніх та інших злочинів, його важко витлумачити якось інакше, аніж що інтелектуальний потенціал швидкими темпами покидає московське злочинне оргутворення.
Це ж як треба отупіти від постійної брехні, щоб намагатись - сподіваючись на успіх - переконувати людей в тому, що раз убивця убивав не тільки тут, не тільки в 1933, то значить убивця вже нібито не винен...

----------: Пока же, с учётом изложенного, не считаю возможным своё участие в мероприятиях по случаю отмечаемой на Украине 75-й годовщины «голодомора». :----------

Само собою - коли є відчуття свого вигляду з руками по лікоть в крові українських дітей, а що московській брехні, окрім якої більше нічого у Д.Медведева нема, ніхто, ні одна жива душа Д.Медведеву в Україні не повірить, то участвувати не варто.

----------: Со своей стороны хочу подтвердить искренний настрой на формирование позитивной атмосферы сотрудничества в гуманитарной сфере, на его наполнение понятными для граждан конкретными делами на благо традиционно дружественных связей между нашими странами и народами. :----------

Між народами звичайно що є і будуть і звязки, і взаємно корисні діла, і дружні стосунки. З бандою ж кривавих убивць, яка подібними заявками свідчить, що і надалі не припиняє планувати нові злочини, можливі - доки вона існуватиме - тільки інші взаємини.

----------: С уважением, Д.Медведев. :----------

Хоч воно брехливій формальній відмазці про повагу, коли вона на тлі "так называемого «голодомора»" віриться не дуже, але коли все ж таки прийде думка справді засвідчити ділом повагу до українського народу, то скористайтесь запрошенням і приїжджайте.

Олександр Франчук http://www.geocities.com/olexandr